СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ВАРАСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вараська територіальна громада була утворена 12 червня 2020 року згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області».
Вараську міську територіальну громаду створено шляхом об’єднання Вараської міської ради, Більськовільської, Заболоттівської, Мульчицької, Озерецької, Собіщицької, Сопачівської та Старорафалівської сільських рад. До складу громади входять місто Вараш і 17 сіл: Більська Воля, Березина, Кругле, Рудка, Заболоття, Мульчиці, Журавлине, Кримне, Уріччя, Озерці, Городок, Собіщиці, Сопачів, Діброва, Щоків, Стара Рафалівка та Бабка. Адміністративним центром громади є місто Вараш. Територія об’єднаної громади становить 600,9 км2.
Громада розташована у північно-західній частині Рівненської області. Західна межа Вараської громади проходить по кордону з Волинською областю. Через територію громади проходить Львівська залізниця за напрямком Сарни–Ковель, що дає можливість зручного сполучення з різними населеними пунктами Рівненської та Волинської областей. Тому економіко-географічне положення громади в межах області досить сприятливе.
Сучасна демографічна ситуація у Вараській територіальній громаді, як і в цілому в районі, склалася під впливом історичного розвитку території, природного та міграційного руху населення. За статистичними даними, чисельність наявного населення на 01.01.2022 року становить 52 498 особи, в тому числі міського населення 41 711 осіб, сільського – 10 787 осіб. Густота населення на загальній території громади 89,9 осіб/км2. В громаді народжуваність переважає над смертністю, тому природний приріст додатній і складає 73 особи. Статевий та віковий склад населення громади відображає загальні демографічні тенденції Вараського району та Рівненської області в цілому. Кількість жіночого населення перевищує чоловіче. Серед загальної чисельності населення громади кількість дітей до 18 років становить 10 391 особа.
У Вараській територіальній громаді діють два промислових підприємства. Основним промисловим підприємством є відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» державного підприємства НАЕК „Енергоатом”, який включає в себе 4 енергоблоки сумарною потужністю 2835 МВт, річний обсяг виробництва яких складає близько 17,5 млрд. КВт/год. Питома вага ВП РАЕС в загальному обсязі промислового виробництва міста складає близько 99 %. На РАЕС з 2020 року продовжується реалізація заходів з модернізації обладнання та підвищення рівня безпеки.
ТзОВ «Кузнецовський хлібозавод» спеціалізується на виробництві хлібобулочних та кондитерських виробів. Річний обсяг виробництва продукції у 2019 році становив 5,6 тис. тонн. Протягом останніх років на заводі проведено часткове оновлення виробничих потужностей.За статистичними даними за січень-вересень 2020 року місто Вараш займає перше місце по обсягу реалізованої промислової продукції серед міст Рівненської області.
На території села Заболоття функціонує тепличне господарство ТОВ “ФлоріяУкраїна”, яке спеціалізується на вирощуванні понад 70 сортів гербер та равликова ферма ПП «Базис», що спеціалізується на вирощуванні равликів.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, зайнятих на статистично великих і середніх підприємствах (без малих підприємств) становила, за оцінкою, 12,5 тис. осіб.
У 2019 році експерти програми «U-LEAD з Європою» створили рейтинг фінансової спроможності об’єднаних громад Рівненщини. За результатами рейтингу визначено, що Вараська міська громада – фінансово найспроможніша громада області, адже є бездотаційною. Це свідчить про те, що фінансові, інфраструктурні та кадрові ресурси громади є достатніми для того, щоб забезпечити повноцінне та самостійне функціонування громади. Достатня фінансова спроможність зумовлена також наявністю основного бюджетоформуючого підприємства – Рівненської АЕС. Надходження від атомної електростанції становлять більше, ніж половину бюджету громади.
Обсяг доходів Вараської міської територіальної громади станом на 2023 рік становить 868 582,00 грн., у тому числі доходи загального фонду бюджету – 863 521,00 гривень та доходи спеціального фонду бюджету – 5 060,00 гривень.
Місто Вараш є господарським центром місцевого значення з надання соціальнокультурних, медичних, комунально-побутових та інших послуг мешканцям громади.
Турбота про здоров’я жителів громади завжди була в центрі уваги місцевої влади та керівників підприємств. Заклади охорони здоров’я, які знаходяться в кожному населеному пункті громади забезпечують доступність в отриманні медичних послуг. На території Вараської громади знаходяться 13 закладів охорони здоров’я.
У Вараській міській територіальній громаді діють такі культурно – освітні заклади: будинок дитячої та юнацької творчості, міська бібліотека для дітей, міська публічна бібліотека, початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Вараська дитяча музична школа, центр дозвілля, та Палац культури імені Лесі Українки ВП «РАЕС», завданням яких є максимальне задоволення соціально – культурних потреб населення міста.
На території громади розташовані також приміщення для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо правоохоронної діяльності, реєстрації актів цивільного стану та майнових прав, пенсійного забезпечення, соціального захисту, пожежної безпеки, казначейського обслуговування.
Основними проблемами розвитку Вараської міської територіальної громади негативний вплив на навколишнє середовище промислових підприємств, низька якість транспортної інфраструктури, недостатній рівень розвитку медичної галузі, необхідність реконструкції полігону побутових відходів тощо.
Стратегічними цілями та перспективами розвитку територіальної громади є робота щодо залучення потенційних інвесторів у розвиток громади, реконструкція дорожнього покриття на території населених пунктів громади, забезпечення вуличного освітлення всіх населених пунктів, забезпечення мешканців приєднаних територіальних громад якісними адміністративними послугами, проведення інвентаризації земель Вараської об’єднаної територіальної громади, озеленення території громади тощо.
