Героїні повісті письменниці Лариси Сай судилося пройти дійсно “довгу дорогу до щастя”. То був її нелегкий шлях через розчарування першим захопленням, холоднечу північного сяйва, одвічну тугу за рідною домівкою, квітучим поліським краєм. І на тому шляху вона сповна відчула зраду та приниження, самотність, нерозуміння потреб її внутрішнього світу.

Оксана уже ніби й змирилася з долею, фіксуючи усі власні помилки, не розмірковувала більше над формулою щастя, бо вона, та формула, у кожного своя, писана власноруч. Але пазли склалися. І вона, зрештою, зустріла свою половинку, без якої життя втратило б сенс.

Лариса Іванівна Сай – відома на Рівненщині як лірична поетеса, авторка дев’яти поетичних збірок. Лауреатка літературних премій імені Петра Красюка (2014 р.), та Валер’яна Поліщука (2019 р.), переможниця районного літературного конкурсу імені Михайла Дубова (2015 р.). Членкиня Національної спілки письменників України (2018 р.).